Кожній жінці хочеться почувати себе королевою, бути коханою та захищеною.
Кожен чоловік мріє мати міцний тил і невичерпне джерело натхнення для своїх великих звершень.
Кожна дитина щаслива, якщо поруч є люблячі мама й тато.
Кожен член сім’ї повинен, як мудрий будівельник, уповаючи на Бога, терпляче й акуратно зводити та облаштовувати свою сім’ю, не забуваючи при цьому, що «Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, — даремно сторожа чуває!» (Пс.126:1)
З 31 жовтня по 2 листопада в християнському центрі «Волошки» (м. Рівне) проходила Сімейна конференція, яка зібрала 22 сімейні пари з різних областей України, що всиновили чи взяли під опіку дітей.
Рішення усиновити дитину-сироту - не тільки колосальна відповідальність, але й ще безліч ризиків, факторів, здатних вплинути на відносини між подружжям; не завжди — в кращий бік… Головним же завданням батьків, як і раніше, залишається — показати дружну й щасливу родину.
Як впоратися з новими викликами, як прийняти у свій дім незнайомих маленьких людей, обережно ставлячись до їхніх історій, але й разом з тим допомогти їм написати нову, успішну й благословенну історію їх дорослішання? Не захлинутися їхніми переживаннями? Та й своїми теж…Як прищепити їм здатність будувати теплі й довірчі відносини? Як разом з ними вирости в нову гарну сім’ю, де найціннішим скарбом буде любов та повага до Бога й один до одного?
Прекрасна подружня пара — Шерон і Боб Хілтс із США, поділилася своїми відповідями на ці й інші питання під час триденної конференції -марафону. Що може бути кориснішим кваліфікованої консультативної допомоги подружньої пари зі стажем щасливого сімейного життя більш ніж 50 років! Щедро почерпнувши з їхнього багатого багажу, сім’ї — учасники конференції, повезли до своїх домівок дорогоцінні набори інструментів для «ремонту несправностей сімейного вогнища».
Також своїм досвідом поділилася Лорел Хілтс із Аляски, що всиновила трьох дітей з алкогольним синдромом. Досвід Лорел і знання, якими вона ділилася — просто унікальні! Адже в Україні зовсім мало інформації й практичних рекомендацій з виховання цієї категорії дітей. І це при тому, що кожен третій інтернат у країні заповнений дітьми із затримкою психічного розвитку, в 80 % випадків — це результат зловживання їх батьками алкоголю.
Три робочі дні конференції подружні пари старанно вчилися, ділилися досвідом та просто насолоджувалися спілкуванням, якого в повсякденному житті так часто не вистачає.
А вечорами збиралися у великому колі друзів, щоб познайомитися ближче, розповісти про своїх дітей, поділитися унікальними історіями, за мотивами яких можна писати романи!
В один з таких вечорів ми провели «соціологічне опитування»: скільки ж всього прийомних дітей у сімей, 
що приїхали на конференцію? Сказати, що ця цифра нас приголомшила, — значить нічого не сказати. Більше двохсот!!! Слава Господу за таких батьків! За ваш подвиг, дорогі, та відвагу. За ваше служіння!
Приємним сюрпризом для учасників стала романтична вечеря при свічках. Усім відомо, як романтика, важлива складова у відносинах, здатна відкривати нові й невідомі грані у коханій людині. Але вічний поспіх, нестача часу та щоденна турбота про дітей відсувають на задній план емоційні потреби батьків, зводять нанівець бажання урізноманітнити відносини, внести в них щось нове. Цією вечерею ми хотіли сказати: «Не потрібно великих витрат та особливих приводів, щоб зробити приємне один одному. Цілком вистачить одного бажання — подарувати тепло коханій людині, провести разом час, тільки Він і тільки Вона».
Неймовірно тепла та невимушена атмосфера вечора, музика й запалені свічки залишили багато незабутніх та зворушливих миттєвостей не тільки в учасників, але й у нас — організаторів. А фінальним акордом став символічний живий ланцюжок, коли, запалюючи свічку один від одного, кожен промовляв слова подяки людям, що зайняли важливе й цінне місце у серці. Так полум’я Божої любові запалюється в серцях та відбивається в кожному із нас, даруючи світло іншим людям — маленьким і дорослим.
Неможливо за три неповні дні відкрити всі аспекти християнського шлюбу. Шлюбу, у якому потрібно навчити дітей повазі, слухняності та слідуванню за Господом. Однак сам факт проведення такої конференції - відповідь на виклики й труднощі, з якими останнім часом усе частіше стикаються сім’ї, що вирішили прийняти у свій дім дитину-сироту.
Сподіваємося, що для запрошених на конференцію родин це був незабутній час. Ми дуже старалися, тому що робили це для людей, якими щиро захоплюємося! Для нас вони — герої, які не злякалися у наш нелегкий час покласти на свої плечі воістину важку ношу — прийняти, виховати й поставити на ноги дітей, що дивляться на цей світ переляканими й недовірливими очима.
Хочеться підсумувати такими словами:
Нелегкий шлях слідування за Богом, він вимагає відмови від свого улюбленого «Я», від того, що «людина — звучить гордо», і посвячення свого життя Богу й тим, хто найближчий: чоловікові, дружині, дітям. Але саме на цьому шляху людина знаходить впевнений та багатий внутрішній світ, тому що його душа починає звучати в унісон з вічними законами Творця.
